Резонансний арешт адвоката Ольги Панченко 15 квітня 2025 року та її не менш гучний вихід із СІЗО за рішенням апеляційного суду 25 квітня продемонстрували широкій громадськості: домогтися справедливості можливо навіть в умовах правоохоронного свавілля та воєнного стану.
Багато ЗМІ та експертів відзначили, що арешт адвоката Панченко знову оголив системні проблеми правоохоронних органів України, рівень беззаконня та репресій у яких стає все менш відмінним від методів радянського НКВД 1930-х років. Крім того, арешт Панченко привернув увагу громадськості до замовного характеру кримінальної справи проти українського вченого Олега Мальцева. Багато людей не розуміли, чому цю тендітну жінку-адвоката конвоюють озброєні автоматами співробітники СБУ у бронежилетах, чим вона так стала небезпечна через 7 місяців участі як захисник у справі Олега Мальцева.
На початку травня 2025 року, на тлі описаних вище подій, на зв’язок із нами вийшов інсайдер — безпосередній свідок погроз та тортур, застосованих до Мирослава Бекчива. За його словами, метою цих протиправних дій було примусити Мирослава укласти угоду зі слідством. Очевидно, що така угода була вигідна окремим співробітникам військової контррозвідки СБУ, які прагнули продемонструвати київському керівництву прогрес у справі Мальцева та максимально приховати її замовний характер та їх особистий інтерес у цій справі.
Перш ніж перейти до подробиць і назвати прізвища причетних до погроз та тортур, зауважимо, що інсайдер готовий надати всі деталі представникам профільних структур — ДБР, Управління внутрішньої безпеки СБУ, а також Управління Пенітенціарної служби Південного регіону, що курує діяльність Одеського СІЗО.
Тепер про все по порядку
18 лютого 2025 року Приморський суд Одеси виніс обвинувальний вирок Мирославу Бекчину за ч. 1 ст. 260 (участь у незаконному воєнізованому формуванні). Це рішення було ухвалене на основі угоди між Бекчивим, слідчим СБУ Цурканом М.В. та прокурором Русланом Войтовим. Згідно з угодою, Бекчив визнав свою провину, а саме — участь у незаконному воєнізованому формуванні. В результаті Мирослав Бекчив отримав умовний термін.
Вирок суду дозволив Бекчиву вийти з СІЗО після 4 місяців тримання під вартою без права внесення застави і повернутися до звичайного життя. Свою вину в абсурдних звинуваченнях Мирослав не визнава 4 місяці і утримувався в СІЗО без права внесення застави по нетяжкому злочину. Цікаво, що прокурор Одеської обласної прокуратури Руслан Войтов наголошував на тому, що Мирослав є небезпечним для суспільства, однак, як тільки він визнав вину, то “небезпека” кудись різко пропала. Вже 3 місяці після визнання вини Бекчив ходить по Одесі та жодної небезпеки не представляє.
Тривалий час захист не розумів — чому Мирослав Бекчив погодився на угоду після 4 місяців перебування в стінах Одеського СІЗО. Адже пропозиція про угоду зі стороною обвинувачення надійшла йому вже в перші дні після арешту. У цьому питанні допоміг розібратися інсайдер.
Перший етап: погрози, пов’язані з режимом тримання в СІЗО
Існує безліч способів ускладнити або зіпсувати життя людині, яка вперше потрапила до СІЗО і не знає внутрішніх письмових та неписаних правил. Перші погрози на адресу Мирослава Бекчива надходили від конвоїрів СБУ. Ці погрози стосувалися можливості переведення Бекчива до так званих «прес-хат» або «петушиних» камер, які є в кожному корпусі СІЗО. Перший етап тривав близько двох місяців.
Другий етап: прямі погрози слідчого СБУ Максима Цуркана
Після того, як перший етап не дав бажаних результатів (Мирослав Бекчив продовжував відмовлятися давати неправдиві покази на Олега Мальцева та інших осіб), сторона обвинувачення перейшла до відкритого залякування. У присутності адвоката Бекчива слідчий СБУ Максим Цуркан у його робочому кабінеті на вулиці Єврейській, 43, озвучив йому прямі погрози.
Основний акцент у цих погрозах робився на можливих репресіях з боку так званого військомату (ТЦК та СП). Зокрема, за словами інсайдера Максим Цуркан заявив, що у разі відмови підписати угоду співробітники ТЦК та СП «піймають» родичів Бекчива біля їхнього дому і протягом кількох днів відправлять їх «на нуль».
Варто зазначити, що навіть репліки адвоката не зупинили слідчого СБУ Максима Цуркана.
«Ви погрожуєте моєму клієнту у моїй присутності! Ви це розумієте?» — обурився захисник Мирослава Бекчива.
Однак Цуркан продовжив у тому ж дусі і не обмежився погрозами лише на адресу Бекчива. Він дав зрозуміти, що й сам адвокат може «випадково» потрапити в поле зору ТЦК та СП — його можуть зупинити десь у місті й відправити «захищати Батьківщину на “нуль».
До речі, за нашими даними, Максим Цуркан у майбутньому планує побудувати кар’єру адвоката. Він уже отримав відповідне свідоцтво у 2023 році, яке тимчасово призупинено на період служби в рядах СБУ. Однак, з урахуванням його методів — зокрема, погроз на адресу своїх потенційних майбутніх колег — перспективи адвокатської кар’єри Максима Цуркана виглядають, м’яко кажучи, сумнівними.
Попри тиск і погрози на другому етапі, Мирослав Бекчив не зламався — він продовжував заперечувати свою вину і відмовлявся підписувати будь-які угоди. Натомість його адвокат, з міркувань особистої безпеки, прийняв рішення вийти з справи.
Третій етап: фізичний тиск в Одеському СІЗО
Коли усні погрози вичерпали себе, щодо Мирослава Бекчива в Одеському слідчому ізоляторі застосували фізичний вплив.
Інсайдер став мимовільним свідком одного з епізодів, що сталися в кабінеті чергового корпусу, де утримувався Мирослав.
«Я бачив два удари в корпус — у район сонячного сплетіння. Далі пролунала фраза: „Ти ще довго будеш з себе героя корчити?“ — і задушливий прийом. Побиття Мирослава відбувалося в присутності оперуповноваженого третього корпусу Мазуренка Володимира Васильовича. Він стояв поруч із співробітниками СБУ, мовчки спостерігаючи за беззаконням.»
Скільки подібних епізодів, пов’язаних із побиттям Мирослава Бекчива, було — невідомо. Проте вже через кілька тижнів він погодився на угоду, отримав умовний термін і того ж дня покинув СІЗО.
Таким чином, наведені інсайдером дані не лише проливають світло на причини укладення «добровільної» угоди зі слідством Мирославом Бекчивим, але й докладно описують елементи репресивної машини, що діє в рамках замовної справи проти Олега Мальцева та його колег. Згідно з доповіддю французької правоохоронної організації «Coordination des Associations et des Particuliers pour la Liberté de Conscience (CAP/Liberté de Conscience) та Human Rights Without Frontiers», озвученою на 58-й сесії ООН з прав людини, головним диригентом (виконавцем) усіх цих репресій є співробітник військової контррозвідки СБУ Євген Волошенюк.