Курт Ґедель є прикладом того, як у одній людині могли поєднуватися великий розум і сліпе слідування власним непідтвердженим страхам. Визнаний видатним мислителем XX століття та великим математиком, він поставив під сумнів демократичність Конституції США, знайшовши в ній лазівку під час складання іспиту на громадянство. Водночас йому було важко сприймати звичайні речі: він маніакально вірив, що його хочуть отруїти. Через це змусив винести з дому холодильник і радіатор, перечитав масу медичної літератури, яка лише підсилювала страх за власне життя. Підозрілість і мнительность призводили до психічних зривів, а наприкінці життя, коли дружина потрапила до лікарні й нікому було за ним доглядати, він заморив себе голодом, дотримуючись надзвичайно суворої дієти.
Курт Ґедель — великий математик
Курт Ґедель народився другим у сім’ї Рудольфа Ґеделя — старшого брата назвали на честь батька. На момент народження Курта місто Брюн було частиною Австро-Угорщини, і хлопець завжди вважав себе австрійцем. Він не хотів визнавати, що є німцем, і коли Австро-Угорська монархія розпалася й утворилася Чехословаччина, Курт у 23 роки прийняв австрійське громадянство.
Курт виявився здібною до навчання дитиною, але зі слабкою психікою. Брат Рудольф писав, що до випускного класу гімназії Курт уже знав університетський курс математики, не кажучи вже про шкільну програму, і вільно володів англійською та французькою мовами. Ці предмети були в пріоритеті шкільної програми, тоді як історія та література залишалися на другому плані.
Після закінчення школи у 1923 році Курт вступив до Віденського університету й почав вивчати фізику. Йому знадобилося два роки, щоб зрозуміти, що його більше приваблює математика. На це рішення вплинули лекції Фуртвенґлера, який був чудовим викладачем, хоч і мав інвалідність. Він був паралізований від шиї й міг бути присутнім на лекціях лише в інвалідному кріслі, а писати на дошці замість нього мусив хтось інший. З огляду на мнительность Курта, стан викладача справив на нього не просто враження, а викликав занепокоєння за власне здоров’я.
Далі в біографії Ґеделя — захист дисертації, читання лекцій, а на його наукову кар’єру вплинули лекції Давіда Гільберта, якого він згодом навіть перевершить. На одному з наукових конгресів він оприлюднив дві теореми про неповноту й одразу став відомим. Своїми теоремами він поставив у глухий кут самого Гільберта та фактично анулював усю його працю. Успіх Ґеделя був очевидним, до того ж ніхто не знав, що він виступатиме й з якою темою. Так у свої 24 роки він став знаменитим, а його теорії — класикою в математиці. Курта почали запрошувати з лекціями до провідних університетів Відня, Принстона, Парижа.
Талант і підозрілість Ґеделя
Друга складова життя генія-математика — це його страхи, параноя, які псували життя й віднімали час. Вважається, що погане психічне здоров’я могло бути наслідком важких інтелектуальних навантажень, накладених на вже існуючі проблеми.
Курт Ґедель відзначався в дитинстві мнительністю та сором’язливістю, він спокійно почувався в присутності матері, оскільки був до неї сильно прив’язаний. У 6 років він переніс ревматичну лихоманку, потім одужав, і все налагодилося, але залишилося побоювання за своє здоров’я. У вісім років він вивчав медичні книги та вирішив, що у нього хворе серце, хоча цьому не було ніяких підтверджень. Щоб не захворіти, Курт завжди носив жилетку й рукавички, навіть літом, вважаючи, що це має його врятувати.
Курт Ґедель мав складний характер, він твердо дотримувався своєї точки зору, яку не можна було спростувати ні для кого іншого, навіть для брата. Рудольф розповідав, що в складні періоди, коли в Курта траплявся нервовий зрив, він міг подзвонити й сказати, що йому погано, але поради щодо лікування не приймав. Нервові зриви стали ахіллесовою п’ятою в житті Ґеделя.
Сильний психічний розлад стався в 1934 році, коли він повернувся з Європи, де проводив лекції. Лікуванням займався психолог, і Курту довелося провести кілька місяців у санаторії, щоб відновитися після депресії. Коли життя знову увійшло в звичний ритм і дослідження успішно просувалися, раптово був убитий Шлік — людина, чиї лекції в університеті пробудили в Курті інтерес до логіки. Його вбив студент-націоналіст. Дізнавшись про це, мнительний Ґедель знову зазнав нервового зриву.
Ґедель поза політикою, але вона його наздогнала
Курт Ґедель ніколи особливо не цікавився політикою. Коли розпалася Австро-Угорська монархія, він лише починав навчання. У 1933 році до влади прийшов Гітлер, але Ґедель на це навіть не звернув уваги. Він жив у світі математики та науки, і політика його не цікавила. У 1938 році Австрія стала частиною Німеччини, і цей факт також не привернув його уваги. Але в Німеччині лекторами, які мали титул приват-доцентів, стали платні посади. Ґедель не подав заяву вчасно, а коли подав, її було відхилено. Лекції він міг проводити, але безкоштовно. До всього цього додалося помилкове уявлення, що він єврей за національністю. Хоча він мав знайомих євреїв, більше нічого спільного з ними не мав. Однак через те, що його вважали євреєм, на нього напала група підлітків і побила його.
Остаточним поштовхом стало загострення воєнної ситуації. Ґедель вважав себе слабким і хворобливим, але не був упевнений, що медична комісія подумає так само, спираючись на гіркий досвід через помилкове уявлення про його національність. Курт не збирався воювати й вирішив емігрувати до США. Йому довелося чекати виклику, а коли він його отримав, не забарився. Але навіть дорогу вибрав обхідну, через Сибір і Японію, щоб випадково не потрапити на війну.
«Лазівка Ґеделя» в Конституції США
Після переїзду до Америки Ґедель зміг отримати американське громадянство в 1948 році. Для цього йому потрібно було скласти тест. Підсиливши свою підозрілість до всього, що могло б зіпсувати його життя, він дуже ретельно вивчив Конституцію США і побачив у ній «внутрішнє протиріччя». Він помітив лазівку, яка могла б дозволити перетворити демократію на диктатуру. А оскільки йому довелося втекти з Німеччини, він сильно переживав, що знову може опинитися в нестабільній ситуації.
На екзамен Ґеделя супроводжували друзі — Ейнштейн і Моргенштерн, великі вчені, які намагалися заспокоїти його. Раніше про свою тривогу Курт розповів Моргенштерну, а той уже пересказав Ейнштейну, але ніхто не зосередився на цій темі, і про інцидент забули, тому не збереглося точно, що саме мав на увазі математик.
На екзамені зазвичай присутній був лише той, хто претендував на громадянство, але враховуючи, що супроводжуючі були відомими особами, їх запустили разом з Ґеделем, і вони стали свідками розмови. Суддя Форман запитав про уряд Австралії, а Ґедель відповів, що це була республіка, але Конституція дозволяла зробити її диктаторською країною. Суддя на це зауважив, що в Америці Курту немає причин переживати. Ґедель швидко відповів: «О, так, я можу це довести», але суддя ввічливо перевів розмову на іншу тему.
Пунктик у Конституції США, який знайшов Курт, стали називати «лазівкою Ґеделя». Вважається, що він мав на увазі Статтю V і процедури, які до неї застосовуються, дозволяючи змінювати саму Конституцію в «спадаючому» напрямку. Тобто, вона спрощує сама себе, і таким чином можна змінити Конституцію.
Загострення нервового захворювання – страх бути отруєним
Курт Ґедель виїхав до Америки разом з дружиною Адель Поркет, з якою одружився ще в Німеччині, познайомившись 11 років тому на зустрічі у вієнському нічному клубі Der Nachtfalter. Тоді батько був проти їхнього шлюбу, вважаючи дівчину непідходящою парою для свого сина, оскільки вона вже була заміжня і була на шість років старша за Курта. До цього у Курта була жінка старша за нього на 10 років, і тоді батьки також були проти їхніх стосунків. Але батько помер у 1929 році, і вже ніхто не виступав проти його шлюбу з Адель. Незважаючи на всі упередження родичів, Курту з дружиною пощастило, і вони, як кажуть, постаріли разом. Варто віддати належне терпінню Адель, яка жила з розумним, але дуже примхливим чоловіком.
Курт був крихким, але дуже вимогливим до всього, що стосувалося його здоров’я. Він повинен був дотримуватися строгій дієти після того, як сталося кровотеча через відкриту виразку, але Ґедель ввів для себе надзвичайно суворий раціон харчування. Це вплинуло на вагу, яка зменшувалась, але переубедити його в тому, що можна харчуватися краще, було неможливо. Адель була для нього єдиною людиною, яка підтримувала його під час психічних нападів і допомагала впоратися з тривогою.
Курт був одержимий думкою, що його здоров’ю щось загрожує і його можуть отруїти. Тому він перечитав багато книг з медицини, щоб дізнатися, коли і чим можуть вбити, і вирішив, що чадний газ — це найбільш доступний спосіб. Саме через страх отруєння таким способом він наказав прибрати з дому холодильник і радіатор для обігріву. В моменти загострення нападів він пускав до себе тільки дружину, яка годувала його з ложечки.
Однак і у Адель погіршилося здоров’я: сталося два інсульти, через які їй довелося довго перебувати в лікарні. В цей же час у Ґеделя сталися нервові напади, але в лікарні він пролежав лише тиждень, а потім, не виписавшись, втекла додому, вирішивши, що там його можуть отруїти. Ця нав’язлива думка не полишала його.
Врятуванням на деякий час став давній друг і теж математик Моргенштерн, який допомагав Ґеделю, поки Адель була в лікарні. Однак згодом Курт почав підозрювати навіть свою дружину, чим поділився з другом. Але потім не стало і його, і Ґедель залишився один. Дружина знову потрапила в лікарню, а він відмовлявся від їжі. Коли Адель повернулася, вона застала виснаженого чоловіка, і ледь вмовила його лягти в лікарню. Однак почалися незворотні процеси, і він помер через тиждень, сидячи в кріслі в палаті.
